«Юпітер »- п’ятий і останній? (2) Зрозуміло, мотоцикл не раз модернізували, і, безумовно, з добрими намірами. Здійснювалися вони, правда, лише частково: позбавивши машину від одних недоліків, власника змушували ламати голову над тим, як побороти нові. Про те хороше, що вдалося внести в конструкцію, встигли розповісти мої попередники з випробувань «Юпітера». Постараюся не повторюватися і приділити більше місця недоліків і дефектів, з якими довелося зіткнутися.
Почну з силового агрегату. У редакційній пошті кілька власників «Юпітера-5» повідомляють про те, що відвертаються гвинти кріплення у кришок підшипників колінчастого валу, викликаючи заклинювання двигуна. Наскільки характерний дефект, сказати важко, так як ніколи раніше подібних скарг не було. Але якщо з якоїсь причини доведеться розкривати цей вузол, краще перевірити ці гвинти і закріпити.
Часто читачі пропонують заводу встановлювати натяжитель моторної ланцюга. Приводять в приклад те, як здорово це зроблено на двигунах «жигулів» і «москвичів», теоретично обгрунтовують необхідність компенсуючого механізму. Певний сенс у ньому, звичайно, є. Складність в тому, що, на відміну від приводу розподільного валу у автомобільного мотора, на мотоциклі ведена й ведуча гілки при розгоні і гальмуванні двигуном міняються місцями, тому натяжитель вийшов би досить громіздким і складним. На наш погляд, його відсутність компенсується простотою конструкції, достатньою надійністю і довговічністю вузла.
Ще краще, звичайно, мати зубчасту передачу, як було на «ІЖ-Планеті-спорт».